Опис
У книзі подано описи парафіяльних і монастирських храмів Львова, що існували в місті з ХІІІ ст. до початку ХХІ століття. У розділі «ЦЕРКВИ» згадано біля сорока православних та греко-католицьких церков і монастирів, що знаходились на терені міста і частина яких не дійшла до нашого часу (за винятком більшості новозбудованих церков з межі ХХ-ХХІ ст.). Розділ «КОСТЕЛИ» присвячено Латинському собору і десяти костелам, які знаходились у віданні капітулу собору, та двом парафіяльним з ХХ ст. У розділі «ВІРМЕНСЬКИЙ СОБОР» згадано вірменську громаду міста, її собор, церкви і монастирі. Наступні розділи присвячені храмам римо-католицьких чернечих Орденів. У розділі «СТАТУТ СВ. ФРАНЦИСКА» описано дванадцять костелів, зокрема Орденів бернардинців, кларисок, реформаторів, капуцин. Розділ «СТАТУТ СВ. АВГУСТИНА» присвячено дванадцяти храмам Орденів августин, домініканців, паулінів, боніфратрів, театин та інших. У розділі «СТАТУТ СВ. АЛЬБЕРТА» наведено історії семи костелів Орденів кармелітів. Два храми Орденів бенедиктином і сакраменток описано в розділі «СТАТУТ СВ. АЛЬБЕРТА». Два костели тринітаріїв описано у розділі «СТАТУТ СВ. АВГУСТИНА І СВ. ЖАНА». У розділі «ПАПСЬКЕ ПРАВО» описано три костели Чину єзуїтів, піарів та шість різних конгрегацій.
З віку до віку святині Львова переходили від однієї конфесії до іншої, княжі церкви перебудо-вувались на готичні костели, а барокові костели перероджувались на греко-католицькі церкви. Протягом десятиліть будівничі за велінням міщан з величезними зусиллями усували з храмів сліди минулих архітектурних стилів, що вийшли з моди, для того, щоб через невели-кий проміжок часу інші будівничі за велінням дітей, онуків цих міщан почали усувати з храмів їхні творіння, що не відповідали новим смакам. Давні візантійські ікони з Галичини ставали національними символами католицької Польщі, а їхніх менш відомих сестер викидали наприкінці XVI ст. з костелів Львова. Тоді чудотворну ікону, усунуту з Латинського собору, вірмени помістили у свій собор, перемалювавши згідно своїх традицій. За мінливими архітектурними стилями храмів Львова, описами архітектурних стилів, деталей доволі часто губиться мотив, що спонукав заможних міщан, шляхту зводити храми, вступати до жебраючих чернечих орденів.
